Свіжі мечики :-)

Якщо після перемовин не роблять якихось гучних заяв, значить перемовини закінчилися нічим. Те що адміністрація Трампа, час від часу, каже, що досягли фантастичного прогресу в перемовинах з росією, а конкретики немає, то просто їм треба щось таке вдавати перед їх виборцями, принаймні, що ще немає повної поразки. Тягнуть час щоб не визнавати поразку. Трамп злиться, розуміє, що прийдеться посилювати санкції. В свою митну реформу він щиро вірить, бо є невигласом як у політиці так і у економиці. Коли зрозуміє, що не виходить взагалі ніхуя, то почне дуже-дуже злитися. Він не працює на росіян, він просто не на своєму місці. Але прагне успіху.

Більшість мешканців України не хочуть капітуляції, навіть якщо їх бомблять. Вони просто, в переважній більшості, позбулися радянського мислення. Пріоритети вже розставлені так, що вижити хоч як, при будь якому принижені, як було нормальним в радянських людей, вже не є основною цінністю. Вони вже не худоба.

А Кіт Келлог вже відмовляється від власних слів про поділ земель в Україні. Мовляв, ті видання, які такі думки транслювали, просто перекрутили його справжні заяви. Це, напевне, дуже важко, і догождати Трампу і не виглядати ідіотом в очах світової громадськості. Але ж якщо ти дійсно є вагомою персоною у політиці, то навіщо старатися догождати Трампу. Хіба що ти просто зникнеш з об'єктиву погляду суспільства і станеш без Трампа неким? Тим більш путін ніколи на такий поділ не погодиться і досягти хоч якого прогресу у перемовинах все одно не вдасться

CPH: DOX 2025 (Копенгагенський міжнародний фестиваль документального кіно) - оголосив переможців у семи міжнародних конкурсних програмах (F:act Award, Nordic: Dox Award, New:Vision Award, Next:Wave Award, Human:Rights Award та Inter:Active Award). Міжнародний конкурс включав 71 фільм у 6 різних категоріях, відбулося 56 світових, 12 міжнародних та 3 європейські прем’єри.

У F: ACT AWARD переміг «2000 МЕТРІВ ДО АНДРІЇВКИ» Мстислава Чернова.

Журі повідомило: «Зрештою, ми присуджуємо нагороду F: ACT фільму не лише тому, що це конфлікт, який майже на нашому порозі, а тому, що це шедевр кіно: захоплююче, багатошарове зображення війни. Безглуздість війни, а також її тривожна поезія — тут все видно на повну. Художник серед кровопролиття знімає антивоєнний фільм, який змушує нас замислитися над гідністю кожного втраченого людського життя».

Ця нагорода від IMS та Датської спілки журналістів із призовим фондом у розмірі 5000 євро відзначає фільми, що поєднують документальне кіно та журналістське розслідування.

Схоже, в любові Трампа до путіна не все так однозначно. І від любові до ненависті один крок. Виявляється, Дональд Т. розлючений тим, що пуйло не визнає нелегітимності Зе. І взагалі, на решті, почав щось підозрювати...



- Три корочки хлеба!
- Кто хорошо кушает, тот хорошо работает. Какой помощник для папы Карло!

Трамп, путин і Сі думають геть різними категоріями. Трампу хибно здається що путіна можна зацікавити вигідними контрактами, простіше кажучи, грошима. Але пріоритетом російського царя є послаблення впливу США у європейському регіоні, перетворення на більш слабку країну ніж росія.

Так само і зацікавленість Сі у співпраці з США будується на тому, чи буде послаблений вплив США в Тихоазійському регіоні. Статус гегемона дорожчий за гроши. Дональд Трамп імітує зараз бурхливу діяльність. Перші сто днів після виборів. Але потяг почне гальмувати, незадоволення ситуацією в країні почне зростати. Почнуться виражені ознаки кризи. А ще Дональд Трамп неодмінно зрозуміє, що його ошукують. Завжди уважно стежу за випусками на каналі Віталія Портникова. Бо згодом завжди виявляється що правий саме він, а не якісь там буратіни з інтернету.

Станом на зараз, я, в загальному, бачу таку картину: люди з команди Трампа пропонують пуйлу те що дасть йому вигоду. Чи то послаблення санкцій, чи то співпраця в енергетичній галузі. Неважливо, що саме. У відповідь кацапи відкрито знущаються. Навіть називають тупих америкосів, на офіційному телебаченні, кастрюльками. Так, ніби ніхто крім них не здатен зрозуміти російську мову.

Замість демонструвати хоча б імітацію кроків на зустріч, тупо херачать по мірним людям в Харкові, Сумах, Одесі і Дніпрі. Мовляв, які ж ми сильні, коли америкоси принизливо йдуть на поступки, шукають компромісні рішення. Ну так, щоб і нашим і вашим. Це російські ватники так напрошуються на посилення санкцій чи впевнені що умовний Захід дає слабину, сиплеться як пісок, готовий на все заради комфорту? І тому можно в нього плювати і розтирати по ньому слину?

Безпосередньо контактуючи з американцями, росіяни висувають ряд вимог. Таких як припинення допомоги Україні, зняття ряда санкцій. Не всіх, але найбільш критичних. Для чого прохання зробити щось, якщо одразу же демонструють зневагу? Чи мавпи взагалі ірраціональні по своїй природі? І як вони сподіваються перетворити США на більш слабку країну, поводячи себе саме так? Спостерігаємо і готуємося сприймати непередбачуваність.
Можливо, все грунтується на тому, що хуйла бісить просто відсутність суттєвих успіхів на полі бою, от воно і козлить

Зараз у політичному світі відбувається політичний землетрус і чим саме він завершиться ніхто не може зараз знати. Щодо призупинення військової допомоги, мені вчора дещо розповіла мій косметолог. Буває таке, що до неї приходять військові. І військові казали, що вони не бояться припинення американської допомоги, бо більшість допомоги, саме в них, не від Америки. Можна заперечувати цінність інформації з інтернету, казати що там десь є якісь неправильні телеграм канали, або упередженні медіа, або просто кожен шукає на великому просторі саме те що йому подобається і озирається на решту ЗМІ вже в міру власних розумових здібностей, але буває що і "одна баба казала" важить більше. Упевнено можна сказати ще те, що серед військових аналітиків і самих військових немає панічних настроїв. І у мене, серед моїх особистих знайомих, ще ніхто не загинув і не отримав важких поранень

Boris Nemirovski

А знаєте, в мене тут в голові вимальовується одна цікава картинка. Ось дивіться. З одного боку:
- Генштаб, військові аналітики - як українські, так і зарубіжні (в основному, британські та американські) доповідають про зниження інтенсивності пахомських атак: десь поступово, десь різко, але явне зниження, яке не можна вже не побачити, навіть, якщо хочеться.

- Ті ж аналітики та та ж розвідка доповідають відкрито про зменшення кількості підбитої роїської більш-менш сучасної техніки та заміну її на фронті або на щось старе, або на щось легке: замість мотолиг - жигулі, замість БТРів арті БК підвозять хіба не мотоциклами, всі ці камікадзе-нальоти хіба що не на одному колесі - ну, ви, гадаю, всі це бачили, нині така війна, що її купа народу з дивану спостерігає в "живому ефірі".
- По безпілотниках всі сходяться на думці, що наші наразі мають перевагу. Окрім того, все помітнішою стає робота F16. КАБами вони ще валять, але наші починають непогано так валити у відповідь.
- Про пахомську економіку не стану довго розпатякувати: відомо, що протягом минулого року вони вигребли половину свого золотого запасу, а курс фубля, який впав нижче 100 за доляр, коли до Білого дому прийшов величніший за Найвеличнішого говоряшший чуб, тепер знову чогось поліз догори. Ще не 100, але в той бік.

З іншого ж боку:
- Заяви русскіх про те, що вони будуть запускати по 500 шлюхедів на добу (не запускають, а БУДУТЬ ЗАПУСКАТИ, просто от-от і будуть).
- Заяви русскіх про те, що вони могилізують 400 тисяч солдатів (не могилізували вже, а могилізують, от просто вже завтра зранку, ага, і не які-небудь там каліч-полки, а чюда-багатирі, всє равни, как на подбор, с німі дядька Бєломор).
- Заяви русскіх про те, що ЗСУ ось-ось посипляться уже не за Дніпро, а десь за Збруч чи за Стрий або ж за саму Тису. Бо піднімає голову всенародне повстання проти укронацистів, сотнями палають ТЦК, бусифікація набула розмаху гітлерівських облав на євреїв, а нарІд готовий розірвати на клапті клептократичну нацистську владу ганьби єврейського народу Зе та облобизати ніженьки голомозому хуйлу.
І на цьому тлі - дует Трумпа з Діджеєм: "Вам нема чим воювати, вам нема ким воювати, ви слабкі, в вас нема козирів, зараз ми вас швиденько помиримо, навіть, якщо ви того не хочете, зараз ми в вас зброю заберемо, зараз ми вас бамажками закидаємо".

А наприкінці - тоненький тенор Трумпа: "Куда-куда ви удалііііліііісь?". "Мон шер зеблєт, ходім в Оральний кабінєт, угоду дам тобі я посмоктати"...
І місцевий нарІдний хор, який дружно співає відомий хіт: "Ой, наші герої голі-босі, автомати з кривими дулами, нічим відбиватися, матусі, забирайте хлопчиків з фронту, бо всіх переб'юююють!!!".
Так от, питання: чого це вони так поспішають?

U.S. President Donald Trump said on Feb. 27 that he could not believe he had called Ukrainian President Volodymyr Zelensky a "dictator."
Trump made the comment at a briefing with U.K. Prime Minister Keir Starmer at the White House.
"Did I say that? I can't believe I would say that," Trump responded when asked whether he still considers Zelensky a "dictator."

25 лютого 2025 року Повітряні сили Збройних Сил України здійснили успішний високоточний удар по житловій будівлі, яка використовувалася 1429 мотострілецьким полком окупантів як командно-спостережний пункт і місце для запуску БпЛА, біля н.п. Копані Запорізької області.
Унаслідок вогневого ураження спроможності російських військ тероризувати українське мирне населення суттєво зменшені.

Судячи з того, що ті, що летіли сьогодні вночі, в небагатої кількості, БПЛА були збиті дуже швидко, спроможності ворога дійсно були зменшені!

Ось і закінчилася ця зима. Кожен день і ніч, для українців є випробуванням. Те що хуйло целеспрямовано тероризує мирне населення, не для кого не є секретом. Він примушує нас кидати свої справи і тікати у бомбосховища. Вже три роки. Але замість того, щоб зламатися, впасти в кут і заплакати, просто в депресії валятися і не вставати, як російський диктатор сподівається, ми продовжуємо вести біль-менш нормальне життя. Не скиглимо, не жаліємося на втому в м'язах, а, попри біль, продовжуємо жити звичайним життям. Нас бомблять кожну ніч, а ми підіймаємося і йдемо далі, по своїх справах. Працюємо, дбаємо про себе і близьких, переводимо гроши, незмінно, на русоріз. Окрема тема - це українські жінки. Замість постаріти, забити болт на себе, вони залишаються прекрасними і охайними квітками! Спорт, смузі, фреши, візити до косметологів і інших працівників б'юті-індустрії (що є підтримкою економіки). Жінки залишаються жінками. Над ними знущаються росіяни, а вони квітнуть!

Такі моменти, як цей, про який зараз йде мова, в росіян прийнято оспівувати пафосно, зі сльозою у голосі. Мовляв, ворогу ніколи не добитися. Але українці, при цьому, можуть ще інколи сміятися, розвиватися, квітнути, радуватися інколи життю, радувати собою близьких і коханих людей :-) Завтра весна, а російському фюреру замість заляканих, зламлених українців - хуєм по лбу! :-)) І, звичайно, дякувати за все ЗСУ!

І в мене ось нова стрижка - маллет! :-)

В улюбленному виданні Трампа написали, що путін - є диктатор. Що, насправді, він є диктатором, а не наш Зеля. Вирядити перелякану левретку, нехай вона й мріє про корону, драконом надовго не виходить, як би росіяне не старалися. Так само прикривати російського вовка (нехай він і розміром з гулькін ніс) овечою шкурою - теж марні зусилля

Mr. President: Putin is THE dictator and 10 Ukraine-Russia war truths we ignore at our peril

Мразота ян петровський, друг мразоти рангом більш дрібним, "няшної десантниці", отримав довічне. Фінські тюрми комфортніші за російські, але, все одно, місце мразоти у тюрмі.

Tetiyna Verbovetska

«Мого сина катували сепаратисти. Його документи були передані до Міжнародного кримінального суду в Гаазі". На обличчі в нього нелюди вирізали коловрат.
Мама солдата ЗСУ Івана Ісика
На першому фото російський неонацист Ян Петровський, якого арештувала Фінляндія в липні 2023 року. На другому одна з його чисельних жертв-воїн Збройних Сил України Іван Ісик. Він помер від тортур 14 вересня 2014 року.
Через місяць після смерті тіло 30-річного Івана віддали батькам.
Розтин, проведений українськими лікарями, показав, що його внутрішні органи були вирізані, а пізніше зашиті назад в його тіло. В горлі знайшли шматок українського прапора, а в шлунку – фрагменти мозку. А ще живому Івану Ісику вирізали на щоці коловрат ( символ батальона "Русіч", де служили маньякі Петровський і ще один упир на прізвище Мільчаков.
Тепер Петровський сидить у фінський тюрмі . І конче необхідно, щоб розголос про нього допоміг видачи цього нелюда Україні. А ще краще прямо в Гаагу.
Робить репости, перекладайте всіма мовами світу. Не може садист та л@дожер вийти на волю. Він повинен бути покараний!!!!!!
А ми всі повинні ніколи не забувати, що ще в далекому 2014 році ціною своєго життя і страшною смертю загинув український Герой, простий хлопець з Дрогобича ІВАН ІСИК....

Thom Tillis, Jeanne Shaheen Eviscerate Putin For Overseeing Atrocities And Terror Attacks In Ukraine

Взагалі, коли День Валентина починається з першої хвилини пробудження - це щось неймовірне! :-)

Але, на приклад, в Німеччині цей день є Днем психічно-хворого і святкування Дня закоханих вважається неетичним:

♥️🇩🇪У Німеччині не святкують День святого Валентина – до чого тут божевільні та психлікарні

Святкування Дня святого Валентина, це справа кожного. Комусь до вподоби це свято, хтось щорічно його святкує, бо має кохану людину, а комусь усе одно. Ба більше, в одному з міст Європи цього дня відзначають День психічного хворого.

У Німеччині 14 лютого не вітають один одного з Днем закоханих, як у більшості країн. У цей день німці відзначають День психічного хворого. До речі, святий Валентин у цій історії покровитель не кохання, а божевільних.🤯

Одесит Роман Шварцман, який пережив Голокост виступив під час спецзасідання Бундестагу, присвяченого вшануванню жертв націонал-соціалізму та подякував Німеччині за допомогу в сьогоднішній боротьбі України проти російської агресії та попросив посилити цю допомогу.

"Путін намагається знищити нас як націю, так само як Гітлер намагався знищити євреїв під час Другої світової війни. Гітлер хотів убити мене тому, що я – єврей, зараз Путін намагається вбити мене за те, що я – українець", - наголосив Шварцман.

Шварцман розповів німецьким депутатам розповів історію свого життя, "історію людини, яка вижила, історію мільйонів тих, хто вже не може сам розповісти свою історію". Влітку 1941 року він був депортований дитиною до Бершадського німецько-румунського гетто, яке було звільнено в березні 1944 року. Хлопчиком він на власні очі бачив трупи сотень людей і те, як нацисти застрелили його рідного старшого брата, коли той упав під час примусових робіт. За словами Шварцмана, він багато разів стикався зі смертю, але моменти доброти, які також були в ті страшні роки, допомогли вижити, щоби люди, які це пережили, могли розповісти про звірства нацистів.

Він зазначив, що з 24 лютого 2022 року українські міста, енергосистему, цивільних бомбить Росія.

"Ми потребуємо ППО, Одеса потребує ППО, щоби захистити людей. Ми потребуємо літаки, щоби отримати перевагу в повітрі. Ми потребуємо далекобійні ракети, щоби нейтралізувати російські аеродроми, з яких нас летять бомбити. Ми потребуємо вашої підтримки для звільнення людей на окупованих територіях… Ми повинні докласти всіх зусиль, щоби поставити варварів на місце – це єдиний шлях до миру. Благаю вас озброїти нас, щоби Путін препинив цю війну на знищення", - закликав Шварцман.

Він сказав, що одного разу врятувався від знищення, але зараз йому доводиться жити зі страхом, що його діти та їх діти стануть жертвами війни на знищення.

"Україна не має бути поставлена на коліна російською державою. Той, хто вважає, що Путін задовольниться Україною, обманює себе… Світ має перестати боятися, Україна все зробить заради того, щоби війна не прийшла до вас", - звернувся чоловік до німецьких політиків.

Як голова Української асоціації врятованих єврейських концтаборів і гетто, Роман Шварцман підкреслив, що для нього важливо створити гідний меморіал в рідній Одесі, в місці, де в ніч на 23 жовтня 1941 року на території артилерійських складів румунські посіпаки нацистської Німеччини спалили живцем майже 25 тисяч євреїв. Шварцман упевнений, що проєкт вдасться реалізувати попри те, що російська війна зупинила його

131 БпЛА запустила рф під час атаки цієї ночі: 72 з них — збила ППО, ще 59 БпЛА-імітаторів — локаційно втрачені

Одночасно У ніч проти 21 січня був атакований Смоленський авіаційний завод. У низу фото вибуху

Перед цим Ілон Маск зігував на інагурації Трампа, а українці глузують із капелюшка Меланії Трамп. Свіжі мемчики теж не примушують себе довго чекати :-)

Дональд Трамп і владимир путин бачать дуже по-різному результати перемовин. Очікування Д. Трампа на поступки від в. путіна є дещо наївними. Принаймні без доволі відчутного тиску на економіку росії. Бути лузером і слабаком дуже амбітний новий збирач нових територій для США навряд захоче. І йому важливо зрозуміти, що путин збирається дбати в Україні про лояльних до росії росіян і знищити, при цьому, українців, як націю, разом з історією і культурою

Скоро в Ізраїль почнуть повертати заручників. Прекрасна новина! З одного боку, рідним, близьким людям полонених буде і сумно і боляче. Не всіх вдасться повернути живим і не неушкодженим, і полон в терористів завжди залишає слід і фізичних страждань і емоційну травму. З іншого боку заручники пройдуть реабілітацію, рани загоюватимуться. І лікуватиме час. Позитивне полягає у тому, що війна закінчилася і люди вийшли з полону! І це є самеах.

Я уявляю собі це незрівнянне почуття після того як ті, хто раніше ліз на твою батьківщину як сарана, залишає кордони твоєї коханої країни! Як це класно коли срань вимітається геть! А потім буде відновлення зруйнованих осель, інфраструктури, реставрація пам'яток, які ще підлягають відновленню. Звільнення від варварів ці є самєах! Велике свято!

🔥 Повітряні сили уразили підприємство з виробництва твердого палива для балістичних ракет на Ростовщині

@privatnamemarnya

Чеська компанія Škoda JS з групи ČEZ передала в Україну в повній таємниці вісім нових приводів для реакторів Рівненської АЕС.

Про це пише чеське видання Novinky

Днями далекобійні дрони СБУ влаштували пекельну "бавовну" на складі боєприпасів полігону "Кадамовський".

Як зазначається, цей полігон є одним із найбільших в РФ та розташований поблизу н.п. Новочеркаськ, Ростовської області. На відео видно потужний вибух після влучання дронів Служби безпеки та подальшу детонацію боєприпасів.


Цього Різдва, коли у світі звучить мелодія "Щедрика", в Україні вона тоне у звуках вибухів ❤️‍🩹

Покровськ — місто, де жив автор всесвітньо відомої колядки Микола Леонтович, щодня потерпає від обстрілів російської армії.

Коли слухатимете "Щедрик" цього року, згадайте про тих, хто зараз бореться за право зустріти наступне Різдво під мирним небом (Звичайно, це ЗСУ)

Габріелюс Ландсбергіс каже, що так само як був повалений диктаторський режим асада, може бути повалений, одного разу, режим путіна. Але ж де можуть взятися, у достатньої кількості, повстанці?

Тим не менш, амплуа росії, як крупного геополітичного гравця, зараз спаплюжено. Вплив на Середземномор'ї втрачено. В хезболи відрізаний шлях з Ірану до Ливану. Це не те що в змії вирвати жало, або відрізати в гідри всі 12 голів, але це добре. Населення Сирії зараз ну дуже щасливе! Ще б пак, паскуда, яка катувала, труїла газом, або вбивала у інші способи, у дуже багатої кількості, мешканців країни, зараз втекла, ставши, без головного спонсора, абсолютно безсилою! В них є надія на нормальне, щасливе життя. Звісно, колишній головний, підарський, спонсор, може, у майбутньому, спробувати розхитати політичну ситуацію в Сирії, але вагнер тю-тю і багато чинників, які не дадуть це зробити так просто :-) Радіємо за Сирію! :-)

Колись безокого жука назвали на честь Гітлера. І через це він зараз опинився на межі зникнення. Адже за ним полюють нацисти-колекціонери...

Зазначимо, що Anophthalmus hitleri, або "безокий жук Гітлера", трапляється тільки в Словенії. Охочі заробити відкрили на нього полювання і навіть почали вдиратися в місця природного проживання жуків. Наприклад, 2006 року екстремісти пробралися в 15 печер, де мешкають "безокі жуки", щоб захопити їх. До речі, в той час за один екземпляр, що добре зберігся, можна було виручити близько 1400 доларів.

За словами експерта з жуків Мартіна Бера, наразі "безокий жук Гітлера" "перебуває на межі зникнення" через постійні переслідування з боку колекціонерів. Водночас канадська антропологиня Мір'яна Роксандіч заявляє, що ці жуки зовсім не заслужили такої долі, а тому ця безневинна комаха потребує захисту з боку суспільства.

Смажені зелені помідори

Приголомшливі – хоча, очевидно, й очікувані підсумки президентських виборів у Сполучених Штатах примусили багатьох з нас замислитися не тільки про Україну, а про Америку. Про Америку, яку ми вочевидь мало знаємо – інакше могли би собі без особливих проблем пояснити, чому американець голосує за таку людину, як Дональд Трамп.

Звісно, у ці дні ви почуєте тисячі професійних пояснень. І про економіку, і про аборти, і про міграцію, і про прорахунки істеблішменту Демократичної партії. Але не забувайте, що всі ці пояснення ви чуєте від людей, які переважно живуть у тій Америці, яка не голосувала за Дональда Трампа (навіть якщо самі вони за нього голосували). Це Сполучені Штати великих міст, це держава узбереж, це світ, розрахований на вічні зміни, на прогрес як сенс. І переважна більшість людей, які відвідують Америку або просто про неї думають, уявляють собі саме таку державу. Навіть серед самих американців Нью-Йорка, Сан-Франциско, Лос-Анджелеса чи Чикаго Америка саме така.

А вона – інша. Є Америка, над просторами якої пролітають літаки, що поспішають з одного великого міста континенту до іншого, на величезній швидкості проносяться машини і потяги… Тут майже ніхто не зупиняється – але тут живуть люди, мільйони людей, для яких Нью-Йорк чи Лос-Анджелес – навіть не просто інша країна, а інший світ, з яким вони не бажають мати нічого спільного.

Я відкрив для себе таку Америку як читач, а не як турист. Для мене найкращою її авторкою залишається акторка і письменниця Фенні Флеґґ з її знаменитим (і, до речі, екранізованим) романом «Смажені зелені помідори в кафе „Зупинка“». Через роки після успіху цього роману Фенні створила навіть справжню сімейну сагу цієї двоповерхової, маленької, але все ж таки великої Америки – Америки простих добрих людей, які не поспішають у великі міста, життя яких повільно минає з першого візиту до церкви й останнього на міський цвинтар, де вони опиняються в оточенні родичів і знайомих. Людей, розгублених шквалом змін, що вриваються в їхнє життя зі швидкістю, якої вони не можуть осягнути і сприйняти. Ці люди не хочуть, щоби світ змінювався. Вони прагнуть комфортно і спокійно жити у тому світі, який є. З самої появи цієї нової цивілізації – Сполучених Штатів Америки – ані вони, ані їхні дідусі й бабусі, ані їхні прадіди і прабабці не прагнули нічого іншого, окрім спокійного й гідного життя. Той, хто прагнув іншого, просто зникав з мапи цієї двоповерхової Америки й опинявся на вулицях, забудованих хмарочосами. Й, до речі, хочу нагадати вам, що «довоєнні» українці у своїй більшості були налаштовані саме так, як мешканці двоповерхової Америки, і швидше зрозуміли б їхній вибір, ніж вибір прихильників Камали Гарріс.

Сила Дональда Трампа саме в тому, що він зміг – щиро чи ні, це вже інше питання – достукатися до цих людей і продемонструвати розуміння цієї розгубленості. Трамп, поза сумнівом, не один із них і ніколи не був одним із них. Але вони сприймають його як свого – і цього достатньо для перемоги. Саме тому Трамп з такою легкістю переміг і Гілларі Клінтон, і Камалу Гарріс – бо обидві ці жінки (кожна по-своєму, звичайно) були справжніми символами змін, які відбулися навіть не в американському суспільстві, а з американським суспільством в останні десятиріччя. І саме тому Дональд Трамп програв Джозефу Байдену – бо Байден усі десятиріччя своєї політичної карʼєри сприймався як один із них, нехай давно вже став своїм радше в американському політичному істеблішменті. І саме це й намагався донести Байден до своїх соратників по партії – що він і тільки він може перемогти Дональда Трампа. Тому що тими, що голосують за Трампа, може сприйматися як інший варіант «свого хлопця», здатного зрозуміти їхні турботи і страхи. Трампа і Байдена – при всій їхній несхожості – можна уявити за столиком кавʼярні «Зупинка». Принаймні завсідники цього кафе можуть собі їх там уявити і вирішити, за кого ж із цих дідуганів голосувати. А от Камала Гарріс, з їхньої точки зору, взагалі навряд чи завітає до цього кафе…

При цьому Америка майбутнього, звичайно ж, буде Америкою саме Камали Гарріс, а не Трампа чи навіть Байдена. За минуле можна проголосувати, але у нього просто немає можливості повернутися – українці тут багать чого могли б розповісти американцям. Але історична перемога Трампа – щире бажання мільйонів людей повернутися, а не просто повернути Трампа до Білого дому.

І, як це завжди буває з будь-якою спробою надати своїм мріям про минуле інституційного характеру, наслідки цього повернення будуть приголомшливими саме для цих простих добрих людей – тих, хто вірить у дива і в Дональда Трампа.

10.11.2024

Виборці у США скоріше бажають щоб на виборах переміг чоловік ніж жити у демократичному суспільстві. Д.Т. непередбачуваний як погода у деяких штатах. Залишається просто з цим жити.

Сережа захворів. Знайшли терапевта, завтра почнем дізнаватися що це. Фіточаї для заспокоювання емоцій. Але результат обстеження поки що непередбачуваний.

Малюю на основі 3D 2D, результат вже передбачуваний, але не завжди передбачуваний час, який я на це завдання витрачаю. Об'ємні елементі інфографіки, символи, знаки, просто блокнот із олівцем. Мультяшно, мило, проте реалістично

У Шотландії в зоопарку помер чорний ведмідь Ямпіль, якого евакуювали з Донеччини.
Уранці 13 липня ведмедю зробили анестезію, аби перевести його в інший вольєр та продовжити лікування. Але після анестезії він не отямився, повідомили в зоопарку Five sisters zoo.
Українські військові знайшли цього ведмедя у приватному зоопарку в Ямполі Донецької області після деокупації міста. Він був зачинений у тісному вольєрі, без їжі та води, під обстрілами.
Ведмедя спочатку привезли до Польщі, потім до Бельгії, а на початку 2024 року знайшов дім у Шотландії, в зоопарку Five Sisters Zoo.
Five Sisters Zoo

In Scotland, the black bear Yampil, who was evacuated from Donetsk region, died in the zoo.
On the morning of July 13, the bear was anesthetized in order to transfer it to another enclosure and continue treatment. But he did not recover after anesthesia, the Five sisters zoo reported.
The Ukrainian military found this bear in a private zoo in Yampol, Donetsk region, after the deoccupation of the city. He was locked in a cramped enclosure, without food and water, under fire.
The bear was first brought to Poland, then to Belgium, and in early 2024 found a home in Scotland, in the Five Sisters Zoo