Ми їхали в таксі вулицям Гельсінкі.
«Давайте проведемо експеримент. Ось Ви мені не вірите, що фіни терпіти не можуть росіян, але, як люди розважливі та виховані, просто не показують цього?»
«Давайте»
Таксистом був втомлений і вже зрілого віку фін, що доволі невластиво для столиці його країни. Бо таксистами тут нині працюють переважно молоді та привітні сомалійці.
«Вибачте за відверте запитання. Ми з України. Як Ви ставитеся до росіян?
«Як як. Я їх ненавиджу. І одразу скажу – чому. У мене двоє дідів загинули в «Зимову Війну». То скажіть, за що мені їх любити?
…
Все навкруги буквально просякнуте цим відчуттям. Настільки сильно, що політкоректний фейсбук, який постійно бореться з «мовою ненависті», мав би змогу, то висмоктав над Фінляндією все повітря.
…
Із ким би ти тут не говорив – слова ті самі.
«Ведмідь прокинувся»
«У нас із ними 1300 кілометрів спільного кордону»
«Ми завжди знали, що вони повернуться»
…
Фінляндія зовсім не маленьких розмірів країна, а от народу тут зовсім небагато.
Лишень п'ять із половиною мільйонів.
Фактично, всі знайомі одне з одним через колег та друзів.
І немає у Фінляндії сімʼї, де когось з родичів не вбили би росіяни.
…
«Скажіть, а Сімо Гяюгя тут похований? У вас на кладовищі Гієтаніємі?
Візаві розквітає посмішкою.
«О, а звідки Ви знаєте про «Білу смерть»?»
«Я багато про що знаю. Робота зобовʼязує, а взагалі-то я за освітою історик».
«Ні, він похований у себе вдома. Прямо у церкві Руоколахті. До речі, батько мого чоловіка дружив із ним. Вони разом ходили на полювання»
Так, Фінляндія справді маленька країна…
…
Лише за підтвердженими даними, Сімо вбив зі своєї снайперської гвинтівки понад 500 солдатів Червоної Армії.
І ще 200 – з автомата.
Його називали «Біла смерть». Він – найефективніший снайпер за всю історію світових війн.
Маленький чоловʼяга зі зростом у 161 сантиметр, якого жахалися росіяни по всій лінії фронту.
Сімо просто лягав у 40-градусний мороз на сніг і чекав.
Годинами.
Він умів чекати.
Тільки за один день Сімо міг відправити в пекло до 25 окупантів.
…
А ще він набирав до рота сніг – аби дихання не видало його місце розташування.
Набирав до рота сніг.
У 40-градусний мороз.
І чекав.
Він був важко поранений, але помер аж в 96 (!) років.
До кінця життя він страшенно любив собак.
…
..
Треба навчитися чекати.
Хоч би як було важко.
Це основний урок, який дали мені фіни.


Мы ехали в такси по улицам Хельсинки.
«Давайте проведем эксперимент. Вот вы мне не верите, что финны терпеть не могут россиян, но, как люди рассудительные и воспитанные, просто не показывают этого?»
«Давайте»
Таксистом был уставший и уже зрелого возраста финн, что довольно несвойственно для столицы его страны. Потому что таксистами здесь сейчас работают преимущественно молодые и приветливые сомалийцы.
«Простите за откровенный вопрос. Мы из Украины. Как Вы относитесь к россиянам?
«Как как. Я их ненавижу. И сразу скажу – почему. У меня двое дедов погибли в Зимней Войне. Так скажите, за что мне их любить?
…
Все вокруг буквально пропитано этим ощущением. Настолько сильно, что политкорректный фейсбук, постоянно борющийся с «языком ненависти», если бы имел возможность, то высосал над Финляндией весь воздух.
…
С кем бы ты здесь ни говорил – слова те же.
«Медведь проснулся»
«У нас с ними 1300 километров общей границы»
«Мы всегда знали, что они вернутся»
…
Финляндия совсем не маленьких размеров – страна, а вот народу здесь совсем немного.
Всего пять с половиной миллионов.
Фактически все знакомые друг с другом через коллег и друзей.
И нет в Финляндии семьи, где кого-нибудь из родственников не убили бы россияне.
…
«Скажите, а Симо Гяюгя здесь похоронен? У вас на кладбище Гиетаниеми?
Визави расцветает улыбкой.
«О, а откуда Вы знаете о «Белой смерти»?»
«Я о многом знаю. Работа обязывает, а вообще-то я по образованию историк».
«Нет, он похоронен у себя дома. Прямо в церкви Руоколахти. Кстати, отец моего мужа дружил с ним. Они вместе ходили на охоту»
Да, Финляндия на самом деле маленькая страна…
…
Только по подтвержденным данным, Симо убил из своей снайперской винтовки более 500 солдат Красной Армии.
И еще 200 – из автомата.
Его называли «Белая смерть». Он самый эффективный снайпер за всю историю мировых войн.
Маленький мужчина с ростом в 161 сантиметр, которого ужасались россияне по всей линии фронта.
Симо просто ложился в 40-градусный мороз снегом и ждал.
Часами.
Он умел ждать.
Только за один день Симо мог отправить в ад до 25 окупантов.
…
А еще он набирал в рот снег – чтобы дыхание не выдало его месторасположение.
Набирал в рот снег.
В 40-градусный мороз.
И ждал.
Он был тяжело ранен, но умер аж в 96 (!) лет.
До конца жизни он ужасно любил собак.
…
..
Надо научиться ждать.
Как бы ни было тяжело.
Это основной урок, который преподнесли мне финны.